Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників, рідних і близьких? Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?
На цій сторінці ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це – рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, фахівців із безпеки щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.
- Загальні правила поведінки при надзвичайній ситуації
- Список речей “тривожної валізи”
- Організація захисту здобувачів освіти, персоналу та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації соціального та воєнного характеру
- Дії у разі надзвичайних ситуацій воєнного характеру (Отримавши повідомлення “Повітряна тривога”)
- Пам’ятка про правила поводження в разі виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів
- Як поводитися під час теракту?
- Правила безпеки дорожнього руху
- Правила пожежної безпеки
- Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому
- Перша долікарська допомога при обмороженні
- Перша долікарська допомога при переломах, вивихах, забиттях і розтягах зв’язок
- Правил поведінки в громадських місцях у період поширення епідемії грипу
Загальні правила поведінки при надзвичайній ситуації
Якщо Ви потрапили до події пов’язаної з загрозою та виникненням надзвичайної ситуації соціального та воєнного характеру, то необхідно:
- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
- завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоровям (алергію на медичні препарати тощо);
- знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
- при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, людям похилого віку та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
- уникати місць скупчення людей;
- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
- посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
- якщо невідомі вам особи орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
- у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
- надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових; у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.
Не рекомендується:
- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми;
- носити армійську форму або камуфльований одяг;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
- перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
- збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
- намагатися розряджати і розбирати;
- виготовляти різні предмети;
- використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
- приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та
МВС за телефоном “101” та “102”.
Список речей “тривожної валізи”
Події останніх місяців показали всім нам, що ми живемо в світі, про який ми нічого, насправді, не знаємо. Ми не знаємо, як поводитися, якщо банкомат відмовиться видавати гроші, якщо магазини закриються на тиждень, що пити, якщо в крані не буде води, і куди бігти, якщо рідне місто буде захоплено ворогом. Військові люди можуть про себе подбати – їх цьому вчили. Що робити цивільним людям? Куди бігти? І найголовніше – що з собою брати? Останньому питанню присвячено цю статтю.
Екстрений або тривожний чемодан – це узагальнена назва базового набору речей, які можуть вам знадобитися в випадку екстреної ситуації. Цивільна «тривожна валіза», як правило укомплектований рюкзак об’ємом від 30 літрів, в якому знаходиться мінімальний набір одягу, предмети гігієни, медикаменти, інструменти, предмети самооборони і продукти харчування. Всі речі в тривожному рюкзаку повинні бути новими (і періодично оновлюваними) і не повинні використовуватися в повсякденному побуті. Цивільний тривожний рюкзак призначений тільки для одного – максимально швидкої евакуації з небезпечної зони. Небезпечною зоною називають землетрус, потоп, пожежа, підвищена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Тривожний рюкзак повинен бути в кожній родині. Якщо ви так не вважаєте, то не читайте далі .
«Валіза»
У першу чергу потрібно визначитися з самою «валізкою». Для цієї мети краще всього використовувати рюкзак. Уявіть ситуацію, в якій вам доведеться йти пішки, а не їхати на автомобілі. Наприклад, на дорогах може бути затор, і потрібно буде продовжувати евакуацію пішки. Накинули рюкзак і пішли. Варто сказати і про упаковку рюкзака. Невеликі і експедиційні рюкзаки потрібно укладати не за принципом «важке внизу», а розподіляти вагу в ньому рівномірно. Добре, якщо у вашому рюкзаку буде нижній відділ – «підвал» або клапан. Укладайте речі так, щоб можна було легко знайти те, що вам потрібно. Добре, якщо рюкзак поставляється з накидкою від дощу. Якщо її немає, то можна купити її окремо. І звичайно, рюкзак повинен бути якісним, щоб не розвалився після 30 хвилин шарпанини у важких умовах.
Список речей
А тепер розглянемо більш докладно список речей і продуктів, які повинні бути в рюкзаку. Можливо, у ваших краях або для вашої родини, список доведеться скоротити або розширити. Наприклад, для людей у віці чи дітей.
Отже, для надзвичайних ситуацій, описаних вище, у вас повинен бути напоготові якісний надійний рюкзак з такими речами і продуктами
1)Копії важливих документів в непромокаючій упаковці. Заздалегідь зробіть копії
паспортів, автомобільних прав, документів, що доводять ваші права на
нерухомість, автомобіль і т.д. Документи укласти потрібно так, щоб їх легко
можна було дістати. Бажано покласти з документами фотографії рідних і близьких,
підписавши їх та вказавши контактні дані.
2) Кредитні карти і готівку. У вас завжди (в будь-який час) повинен бути запас
грошей.
3) Дублікати ключів від будинку та авто.
4) Карта місцевості і доведений до відома всіх членів сім’ї спосіб екстреного
зв’язку і місце зустрічі.
5) Пристрої зв’язку і доступу до інформації. Невеликий радіоприймач з
можливістю прийому УКВ / FM діапазону. Приймач дозволить бути в курсі, що
відбувається. Запасні батарейки для приймача. Можна взяти недорогий мобільний
телефон із зарядним пристроєм.
6) Ліхтарик, а краще декілька, з запасними батарейками і лампочками для нього.
7) Компас і годинник. Купуйте водонепроникні.
8 ) Мультитул – багатофункціональний інструмент. Зазвичай він виглядає як
складні пасатижі, в ручках якого заховані додаткові інструменти (ніж, шило,
пилка, викрутка, ножиці і багато іншого).
9) Ніж і топірець.
10) Сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр).
11) Пакети для сміття ємністю 120 л. Штук п’ять. Може замінити тент, якщо
розрізати.
12) Рулон широкого скотчу.
13) Упаковка презервативів (12 штук без коробки, без мастила і ароматизаторів).
Знадобитися можуть в багатьох ситуаціях.
14) Шнур синтетичний, діаметр 4-5 мм, довжина – 20 м.
15) Блокнот і олівець.
16) Нитки та голки.
17) Аптечка першої необхідності. Кількість ліків розраховуємо на надання
допомоги не тільки собі, а й оточуючим:
бинти, лейкопластир, йод, вата;
активоване вугілля (інтоксикація);
«Парацетамол» (жарознижувальний);
«Супрастин» (алергія);
«Іммодиум» (діарея);
«Фталазол» (кишкова інфекція);
«Альбуцид» (очні краплі);
антибіотики в порошках.
18) Ліки які ви приймаєте на постійній основі – на тиждень із зазначенням
дозування та способу застосування. Імена та телефони ваших лікарів. Слідкуйте
за терміном придатності ліків (при упаковці забийте в календар дату ревізії
препаратів).
19) Одяг. Нижня білизна (2 комплекти). Шкарпетки бавовняні (2 пари). Запасні
штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в’язана шапка, рукавиці, шарф. Надійна
і зручне взуття.
20) Міні-палатка, килимок-пінка, спальник.
21) Гігієнічні засоби: зубна щітка і паста, невеликий шматок мила, рушник (продаються
пресовані в супермаркетах), туалетний папір, кілька упаковок сухих хусток,
кілька носових хусток, вологі серветки. Жінкам – засоби особистої гігієни.
Можна взяти бритву і манікюрний набір.
22) Речі для дітей.
23) Посуд: казанок, фляга, ложка, кружка (краще металева 0,5 л), розкладний
стаканчик.
24) Сірники (краще туристичні). Запальничка.
25) Запас їжі на декілька днів. Все, що можна їсти без приготування і що займає
мало місця, довго зберігається. Питна вода на 1-2 дні, яку потрібно періодично
оновлювати. Висококалорійні солодощі (дуже хороший для цього «Снікерс», який
використовується до цих пір тактичними військовими групами). Пригорща
льодяників.
26) Продукти:
2 банки з гарною тушонкою;
галети;
супові пакети;
м’ясні чи рибні консерви.
якщо є місце: будь-яка крупа, макарони, сухі овочеві напівфабрикати.
27) Горілка або медичний спирт.
28) Сімейні цінності, реліквії, але тільки після упаковки самого необхідного.
Намет, карімат, спальник – не обов’язкові, але бажані. Без них обсяг рюкзака
складе не більше 30 літрів.
В список ввійшли речі без яких можна обійтися 2-3 дні. Але,краще бути готовим
до більш тривалої подорожі…
І саме головне: ось 4 основних принципи виживання, при чому саме в такій послідовності:
1) захист
2) порятунок
3) вода
4) їжа
Організація захисту здобувачів освіти, персоналу та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації соціального та воєнного характеру.
Можливі надзвичайні ситуації та висновки з оцінки обстановки, яка може скластися.
У місцевості, де розташований Коледж, згідно з обліком фізико-географічних особливостей, довголітніми спостереженнями за епідеміологічною, метеорологічною обстановкою, аналізом наявності потенційно небезпечних для населення підприємств та споруд поблизу Коледжу можливо передбачити виникнення таких надзвичайних ситуацій:
- радіоактивне забруднення та зараження місцевості у разі аварії на АЕС;
- зараження сильнодіючими отруйними речовинами при виникненні аварії з викидом аміаку (хлору та інше) або на залізниці (автотранспорту) при перевезенні СДОР, розташованих в 1,5 км;
- пожежі на території Коледжу;
- катастрофічне затоплення при руйнуванні греблі Київської ГЕС;
- епідемії;
- стихійні лиха, спричинені явищами природи (снігові бурі, смерчі, урагани та інше);
- при загрозі терористичних актів на території університету;
- надзвичайних ситуацій військового характеру;
- при виникненні біологічної небезпеки;
Про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій радіоактивного, хімічного, бактеріологічного зараження, катастрофічного затоплення та інших видів небезпеки Коледж отримує сповіщення від місцевого штабу цивільного захисту м. Києва по радіо, телебаченню і, можливо, через друковану пресу, якщо дозволяє час.
При аварії на АЕС
Отримавши повідомлення від Штабу ЦЗ “Увага! Говорить штаб цивільного захисту! Громадяни! Сталася аварія на АЕС. В місті очікується випадання радіоактивних опадів. Населенню міста необхідно знаходитись в приміщенні, провести додаткову герметизацію житлових приміщень та продуктів харчування. Прийняти йодистий препарат. У подальшому діяти відповідно до вказівок Штабу ЦЗ”, необхідно:
- сповістити працівників про аварію та можливе радіоактивне забруднення місцевості і поставити завдання по організації захисту студентів та працівників Коледжу від ураження;
- укрити студентів та працівників Коледжу в захисній споруді, яка є: при відсутності ЗС або неможливості зайняти ЗС укрити в приміщенні та провести додатково його герметизацію (затулити вікна, двері, горища, димохід та заклеїти в них щілини);
- організувати прийняття йодистого препарату та його видачу;
- здійснити прогнозування радіаційної обстановки за даними Штабу ЦЗ Коледжу;
- ввести режим радіаційного захисту;
- провести додатково герметизацію продуктів харчування та питної води;
- організувати евакуацію працівників і членів їх сімей згідно зі вказівками штабу ЦЗ.
При аварії на підприємстві з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)
Отримавши повідомлення від Штабу ЦЗ м. Києва про аварію на хімічно-небезпечному об’єкті з викидом аміаку (хлору та інше) та небезпеку хімічного зараження, необхідно організувати, а саме:
- негайно сповістити працівників Коледжу та організувати виведення студентів із зони зараження у безпечне місце;
- укрити студентів та працівників у приміщенні в разі неможливості негайно вийти із зони зараження, провести додаткову герметизацію приміщення;
- провести додатково герметизацію продуктів харчування та питної води;
- ек\вакуювати студентів у безпечне місце після проходження первинної хмари забрудненого повітря, якщо евакуацію не проведено до того;
- виявити уражених студентів та надати їм медичну допомогу; у разі необхідності – направити до лікарні;
При забрудненні ртуттю, її парами:
- негайно повідомити Штаб ЦЗ району (міста);
- вивести студентів із забрудненої території та виключити доступ до неї;
- зробити механічне видалення ртуті (збирання вакуумом, відсмоктувачем);
- організувати демеркуризацію і санітарний контроль за її проведенням – утримання парів ртуті в повітрі приміщення після демеркуризації не більш 0,0003 мг/м куб;
- організувати, двічі з інтервалом у 7 днів, повторний контроль утримання парів ртуті;
- дозволити знаходитись в приміщенні після дозволу місцевої адміністрації;
При виникненні пожежі в приміщенні Коледжу
- негайно викликати пожежну службу за телефоном 101;
- організувати евакуацію студентів та працівників у безпечне місце згідно зі схемою евакуації при пожежі;
- відключити електрику, газ, організувати винесення майна у безпечне місце та його надійну охорону;
- проконтролювати, щоб усі студенти та працівники були евакуйовані із зони пожежі в безпечне місце;
- організувати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння до прибуття пожежної служби;
- організувати зустрічі пожежних підрозділів.
При рятуванні потерпілих із охопленого полум’ям приміщення та гасінні пожежі дотримуватись таких правил:
- Перш ніж увійти у приміщення, що горить, накритись з головою мокрим покривалом;
- Відчиняти двері в задимлене приміщення обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від швидкого припливу свіжого повітря, відчиняючи двері, знаходитися з боку по ходу дверного полотна;
- В сильно задимленому приміщенні рухатися, зігувшись або поповзом;
- Для захисту від чадного газу дихати через зволожену тканину.
Пам’ятайте:
- якщо на вас зайнявся одяг – лягайте на землю і перекочуючись, збийте полум’я, бігти не можна – це ще більше роздмухає полум’я;
- побачивши людину в охопленому полумям одязі, накиньте на неї пальто, плащ або покривало і щільно притисніть, на місце опіку накласти пов’язку та відправити в лікарню.
При загрозі виникнення затоплення (катастрофічного затоплення)
Отримавши повідомлення про загрозу затоплення від Штабу ЦЗ, необхідно:
- зібрати працівників та здобувачів освіти та проінформувати про обстановку й поставити завдання відповідно до розпорядження Штабу ЦЗ;
- погодити з місцевим Штабом ЦЗ послідовність та порядок евакуації із зони затоплення;
- зосередити на другому поверсі м’який інвентар та наочне приладдя;
- відключити електрику, газ, воду;
- евакуювати здобувачів освіти, працівників і членів їх сімей.
У разі виявлення вибухонебезпечного предмету або надходження інформації про “мінування, закладення вибухівки” НЕОБХІДНО:
- ні за яких обставин не торкатися до знахідки;
- негайно огородити місце, де знаходиться вибухонебезпечний предмет, позначити його та заборонити прохід у небезпечну зону;
- викликати оперативну службу порятунку ДСНС України (тел. 101), поліцію (тел. 102);
- якщо вибухонебезпечний предмет виявлено в приміщенні необхідно негайно залишити приміщення;
Дії у разі надзвичайних ситуацій воєнного характеру (Отримавши повідомлення “Повітряна тривога”)
Отримавши повідомлення “Повітряна тривога” – персоналу Коледжу НЕОБХІДНО НЕГАЙНО:
- вимкнути електроприлапди, освітлення;
- перекрити газ-водопостачання;
- взяти документи, особисті речі і перейти до укриття згідно вказівників;
На шляху до укриття, а також при вході в них необхідно дотримуватись спокою і порядку, допомагати молодшим дітям, старим та інвалідам. Отримавши повідомлення “Відбій повітряної тривоги” – персоналу Коледжу необхідно залишити укриття та в подальшому діяти відповідно до вимог керівництва.
Пам’ятка про правила поводження в разі виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів
УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв
і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.
Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.
ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати в руки;
- розряджати, кидати, ударяти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
- приносити предмет додому, у табір, у школу.
При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);
- не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;
- припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
- не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
- дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:
- одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.
Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п;
- у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Як поводитися під час теракту?
Будь-яка людина за збігом обставин може виявитися заручником злочинців. При цьому загарбники можуть домагатися досягнення політичних цілей, отримання викупу і т.п. У всіх випадках ваше життя стає предметом торгу для терористів. Фахівці рекомендують в такій ситуації дотримуватися певних правил поведінки. Отже …
До терористичного акту неможливо заздалегідь підготуватися, тому треба бути готовим до нього завжди.
Терористи зазвичай вибирають для своїх атак відомі та помітні цілі, наприклад, великі міста, міжнародні аеропорти, місця проведення крупних міжнародних заходів, міжнародні курорти і т.д. Обов’язковою умовою здійснення атаки є можливість уникнути пильної уваги правоохоронних структур, наприклад, догляду до і після здійснення теракту. Будьте уважні, перебуваючи в подібних місцях. Терористи діють раптово і, як правило, без попередніх попереджень.
Завжди, завжди, завжди уточнюйте, де знаходяться резервні виходи з приміщення. Заздалегідь продумайте, як ви будете залишати будівлю, якщо в ньому відбудеться ПП. Ніколи не намагайтеся вибратися з палаючої будівлі на ліфті. По-перше, механізм ліфта може бути пошкоджений. По-друге, зазвичай злякані люди біжать саме до ліфтів. Ліфти не розраховані на перевезення такої великої кількості пасажирів, тому дорогоцінні хвилини, необхідні для порятунку, можуть бути втрачені.
Якщо ви опинилися заручником:
По можливості швидше візьміть себе в руки, заспокойтеся і не панікуйте.
Підготуйтеся фізично, морально і емоційно до можливого важкого випробування.
Говоріть спокійним голосом. Уникайте викликає, ворожого тону.
Не допускайте дій, які можуть спровокувати нападників до застосування зброї і привести до людських жертв (не біжіть, не кидайтеся на терориста, не боріться, не вихоплює у нього зброю, не намагайтеся помиритися з терористом, умовити його, не благайте, не кличте сльозами до його доброті).
Переносите позбавлення, образи і приниження, не дивіться в очі злочинцям, не ведіть себе зухвало.
Для підтримки сил їжте все, що вам дають, навіть якщо їжа вам не подобається.
При необхідності виконуйте вимоги злочинців (особливо перші півгодини), не протіворечьте їм, не ризикуйте життям оточуючих і своєї власної, намагайтеся не допускати істерик і паніки.
На вчинення будь-яких дій (сісти, встати, попити, сходити в туалет), запитуйте дозволу.
Якщо ви поранені, постарайтеся не рухатися, цим ви зменшите втрату крові. Постарайтеся перев’язати рану хусткою, розірваної майкою або сорочкою.
Пам’ятайте: ваша мета – залишитися в живих. Будьте уважні, постарайтеся запам’ятати прикмети злочинців, відмітні риси їхніх облич, одяг, імена, клички, можливі шрами і татуїровки, особливості мови і манери поведінки, тематику розмов і т.д.
Пам’ятайте, що, отримавши повідомлення про ваше захоплення, спецслужби вже почали діяти і зроблять все необхідне для вашого звільнення.
Безпосередньо під час проведення операції по вашому звільненню дотримуйтесь наступних вимог:
Лежите на підлозі обличчям вниз, голову закрийте руками і не рухайтеся.
Ні в якому разі не біжіть назустріч співробітникам спецслужб або від них, так як вони можуть прийняти вас за злочинця.
Якщо є можливість, тримайтеся подалі від прорізів дверей і вікон.
Не обурюйтеся, якщо при штурмі з вами обійдуться жорстко, завдадуть вам моральну або навіть фізичну травму – дії штурмують в даній ситуації виправдані.
Бережіть себе.
Правила безпеки дорожнього руху
Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфортність для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі в житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних засобів та дорожньо-транспортних подій.
Задля забезпечення безпеки дорожнього руху:
-пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку;
-особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини за межами населених пунктів, повинні йти назустріч руху транспортних засобів;
-особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини в кріслах колісних без двигуна, ведуть мотоцикл, мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів;
-пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху;
-переходити проїзну частину необхідно по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
-якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки;
-пішоходи повинні керуватися сигналами світлофора в місцях, де рух регулюється; якщо не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності – на середині проїзної частини і можуть продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофору;
-перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, необхідно впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються;
-чекати транспортний засіб необхідно на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
-на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;
-потрібно обходити автобуси, тролейбуси, маршрутний транспорт виключно ззаду, переконавшись у тому, що водії інших транспортних засобів, які наближаються, вас бачать.
Під час подорожі в легковому автомобілі необхідно:
-пристібати ремені безпеки, відрегулювавши їх так, щоб пасажир був щільно притиснутий до сидіння;
-багаж слід розміщати в багажнику;
-не допускати наявності в салоні гострих, колючих та ріжучих предметів.
Попередження травмування на об’єктах залізничної інфраструктури
Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є: залізничні колії, переїзди, посадочні платформи. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Залізничні переїзди небезпечні через аварійні зіткнення. Крім цього, залізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.
Основні правила безпеки:
– під час руху вздовж залізничної колії не дозволяється підходити ближче 5 м до крайньої рейки;
– на електрифікованих ділянках залізничної колії не підніматися на опори, не торкатися спуску, який відходить від опори до рейок, а також дротів, які лежать на землі;
– залізничні колії можна переходити тільки в установлених місцях (по пішохідних містках, переходах тощо); перед переходом колій необхідно впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього здійснювати перехід;
– у разі екстреної евакуації з вагона зберігайте спокій, з собою беріть тільки те, що необхідно; великі речі залишайте у вагоні, тому що це погіршить швидкість евакуації; надайте допомогу в евакуації пасажирам з дітьми, літнім людям, інвалідам та іншим;
– підходячи до переїзду, уважно простежте за світловою і звуковою сигналізацією та положенням шлагбаума; переходити колії можна тільки при відкритому шлагбаумі, а при його відсутності – коли не видно потяга;
– забороняється бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи відходить;
– під час проходження потяга без зупинки не стояти ближче двох метрів від краю платформи;
– підходити до вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга; – посадку у вагон та вихід з нього здійснювати тільки з боку перону і
бути при цьому обережним, щоб не оступитися та не потрапити в зазор між посадочною площадкою вагона і платформою;
– на ходу потяга не відкривайте зовнішні двері тамбурів, не стійте на підніжках та перехідних майданчиках, а також не висовуйтесь з вікон вагонів; при зупинках потяга на перегонах не виходьте з вагонів;
– у вагонах забороняється використовувати відкритий вогонь та користуватися побутовими приладами, що працюють від вагонної електромережі (чайники, праски і таке інше); перевозити у вагонах легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали;
– при виході через бокові двері та аварійні виходи будьте обережними, щоб не потрапити під зустрічний потяг.
Правила пожежної безпеки
Нехтування правилами безпеки призводить до того, що 75 % пожеж виникають у побуті, з них: понад 50 % внаслідок необережного поводження з вогнем, близько 40 % стається через порушення вимог правил пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання та опалювальних приладів, майже 6 % через необережність під час паління.
Для запобігання виникненню пожежі не дозволяється:
– викидати непогашені недопалки цигарок; залишати після відпочинку непогашене багаття;
– здійснювати паління цигарок у не визначених для цього місцях;
– зберігати у житлових та побутових приміщеннях легкозаймисті та горючі речовини, а також використану тару з-під них.
– експлуатувати побутові газові прилади без працюючої витяжки або тяги в вентиляційних каналах;
– залишати включеними газові або електричні плити після приготування їжі;
– при появі запаху газу в оселі вмикати світло, електроприлади, користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном запалювати сірники, застосовувати відкритий вогонь, палити цигарки; необхідно негайно відкрити вікна, двері, вимкнути газове обладнання (плита, колонка, котел і т.ін.), якщо воно було включено, перевірити приміщення на наявність мешканців, вивести/винести їх і самому вийти з приміщення; негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи пожежну охорону – 101, назвавши своє ім’я, прізвище, номер телефону, коротко описавши ситуацію;
– експлуатувати опалювальні печі періодичної дії на твердому та рідкому паливі та печі безперервної дії з недостатньою або відсутньою тягою та не очищеними від сажі димоходами;
– експлуатувати кабелі і дроти з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості;
– застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних (пересувних) електропроводок;
– застосовувати для опалення приміщення нестандартне (саморобне) електронагрівальне обладнання або лампи розжарювання;
– користуватися пошкодженими розетками, вимикачами та іншими електровиробами;
– залишати без догляду при виході з приміщення, увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, телевізори тощо;
– використовувати побутові електронагрівальні прилади (праска, чайник тощо) без негорючих теплоізоляційних підставок.
Під час проведення новорічних та різдвяних свят:
– ялинка повинна встановлюватися на стійкій основі так, щоб вона знаходилася на відстані не менше півметра від системи опалення, телевізорів, легкозаймистих матеріалів;
– за відсутності в приміщенні електричного освітлення або його відключення святкування новорічної ялинки повинно проводитися тільки протягом світлового дня;
– ялинку не слід встановлювати в проходах, біля виходів, на шляхах евакуації;
– гірлянди та інші прикраси, які підключаються до електромережі, промислового виробництва застосовуються за умови наявності паспорта або сертифіката відповідності;
– підключення гірлянд до мережі повинно виконуватися тільки за допомогою штепсельних з’єднань;
– у разі виявлення несправності в ілюмінації вона повинна бути терміново вимкнена;
– забороняється застосовувати відкритий вогонь: факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть викликати загоряння;
– забороняється захаращувати предметами проходи та аварійні виходи. Слід пам’ятати, що хвоя природної ялинки легкозаймиста, а синтетична
ялинка горить швидше, при цьому матеріал, з якого вона виготовлена, плавиться і розтікається, виділяючи отруйні речовини (оксид вуглецю, синильну кислоту і фосген).
Піротехнічні вироби (салюти, ракети, петарди, бенгальські вогні, хлопавки), які отримали таку назву тому, що до їх складу входять горючі речовини і порох, стали одними із своєрідних атрибутів зимових свят.
Для запобігання негативним наслідкам при користуванні піротехнічними виробами необхідно:
- купувати піротехнічні вироби у перевірених продавців;
- зберігати піротехнічні вироби у недоступному для дітей місці.
– до роботи з будь-якими піротехнічними виробами, належним чином ознайомитися з їх інструкціями і звернути особливу увагу на вказані зони безпеки: точний безпечний радіус, вказаний на упаковці кожного піротехнічного виробу;
– запускати піротехнічні вироби лише на відкритому повітрі, за відсутності сильного вітру;
– виконувати всі роботи на відстані витягнутих рук, не нахилятися над феєрверком;
– одразу ж після запалювання гніту, віддалітися на безпечну відстань, не запускати піротехніку з рук;
– дотримуватися відстані від піротехнічного виробу до найближчих будинків, дерев інших предметів, які можуть загорітись, вона повинна бути не менше 20 метрів, так само необхідно звернути увагу на відсутність поблизу ліній електропередач;
– не користуватися ними у приміщенні;
– пам’ятати, що піротехнічні вироби бояться вогкості, і це може відбитися на їх роботі;
– застосовувати піротехнічні вироби лише за призначенням, не носити їх у кишенях, не розбирати, не піддавати механічним діям, не кидати у вогонь;
– не використовувати піротехнічні вироби, термін дії яких закінчився.
У разі виявлення ознак пожежі необхідно:
– негайно повідомити Державну пожежну охорону за телефоном 101, вказавши при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;
– повідомити чергового та особу відповідальну за пожежну безпеку гуртожитку;
– задіяти систему оповіщення і вжити відповідних заходів щодо евакуації людей;
– здійснити в разі необхідності: відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення систем вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі й задимленню будівлі;
– у разі необхідності викликати швидку медичну допомогу та інші аварійно-рятувальні служби;
– вжити (за можливості) заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей.
Уражаючими факторами під час пожежі є:
– величина теплового потоку, в осередку пожежі температура досягає декількох тисяч градусів;
– сильне задимлення;
– токсичні речовини, які утворюються в процесі згорання. Рекомендації щодо правил поведінки при пожежах:
– остерігайтеся високої температури, задимленості і загазованості, вибухів, падіння дерев та будівель, провалів у прогорілий ґрунт;
– якщо є можливість вийти з приміщення де сталася пожежа через двері, рятуйтеся самі і допоможіть іншим;
– перш ніж визирнути в коридор, торкніться тильним боком долоні ручки вхідних дверей, якщо вона гаряча, не відчиняйте – там пожежа; якщо ручка дверей холодна, визирніть в коридор, коли там вогонь або багато диму зачинить двері; якщо диму небагато і він іде знизу, це означає, що пожежа – на нижніх поверхах; поверніться в приміщення, затуліть щілини під дверима (ліпше вологими ганчірками);
– двері в задимлене приміщення треба відчиняти обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від швидкого притоку свіжого повітря; в дуже задимленому приміщенні треба плазувати;
– якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна драбина, використовуйте її;
– не можна ховатися в глухі кути, під столи, у коморі тощо; рятівникам буде важко вас знайти якщо ви втратите свідомість;
– якщо неможливо залишити приміщення, а у вас є мобільний зв’язок, зателефонуйте за номером 101, щоб повідомити про себе, стояти слід у приміщенні біля вікна;
– для захисту від чадного газу необхідно дихати через вологу тканину (у разі безвихідної ситуації використати рідину власного тіла (слина/сеча) – це поможе збереженню життя до прибуття рятувальних служб);
– якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайтеся вниз сходами, захистивши органи дихання;
– перед тим як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з головою мокрою тканиною;
– якщо на людині загорівся одяг, бігти не можна, треба лягти та збити полум’я;
– якщо побачите людину в палаючому одязі, накиньте на неї пальто, плащ, будь-яке простирадло і щільно притисніть;
– при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, землю, простирадла та інші засоби; при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев (берези, ліщини), лопати тощо;
– виходити із зони лісової (степової) пожежі треба проти вітру (тобто в тому напрямку, звідки дує вітер), перпендикулярно краю пожежі, по просіках, дорогами, галявинами, берегами струмків та річок.
Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому
Основні правила поведінки на льоду:
1) При переході замерзлої водойми необхідно користуватися обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками.
2) Міцність льоду перевіряють товстою палицею (жердиною), ударяючи нею (2-3 рази в одне і те ж місце) якнайдалі від себе. Категорично забороняється випробовувати міцність льоду ударами ніг.
3) Небезпечні місця на льоду, як правило, темніші інших, небезпечний каламутний, мало прозорий і білий лід.
4) Переправлятися краще групою, дотримуючися дистанції один від одного 5-6 метрів.
5) Користуватися майданчиками для катання на ковзанах дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.
6) Лижникам перед виходом на лід рекомендується зняти петлі лижних палиць з рук і лямку рюкзака з одного плеча, а також розстібнути кріплення лиж. Ці приготування забезпечать свободу рухів у разі несподіваного провалу під лід. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.
7) Якщо лід недостатньо міцний, потрібно припинити рух і повертатися назад своїми слідами (там міцність льоду вже перевірена). Не панікуйте, не біжить.
Час безпечного перебування людини у воді:
При температурі води 24°С час безпечного перебування становить 7-9 годин;
При температурі води 5-15°С – від 3,5 годин до 4,5 годин;
Температура води 2-3°С являється смертельною для людини через 10 -15 хв;
При температурі води менше 2°С – смерть може настати через 5-8 хв .
Що ж робити, якщо ви провалилися у воду?
– необхідно зберігати спокій, не панікувати і не метушитися.
– треба голосно покликати на допомогу;
– позбавлятися слід тільки від того одягу, який вас тягне вниз. У будь-якому випадку постарайтеся залишити на собі головний убір, голова повинна бути максимально захищена, нехай навіть і мокрим головним убором;
– не намагайтеся відразу ж видертися на лід. Підніміться на поверхню в місці провалу і прийміть у воді горизонтальне положення, відвівши ноги назад, а не під себе, щоб тіло не склалося вдвічі під льодом. Остерігайтеся гострого льоду;
– вибиратися на лід необхідно з тієї сторони, з якої ви провалилися;
– не намагайтеся вибратися на лід тільки за допомогою рук;
– широко розкиньте руки по краям льоду, щоб не зануритися з головою;
– якщо можливо, переберіться до того краю ополонки, де течія не захопить вас під лід;
– пристосуйтеся і постарайтеся переміститися усім тілом на лід, або обережно перекиньте одну ногу, а потім іншу;
– вибравшись з ополонки потрібно відкотитися або відповзти від неї на безпечну відстань;
– коли ви вибралися на берег, зніміть з себе весь одяг, максимально відіжміть нижню білизну, витріться нею, знову відіжміть її і надіньте на тіло. Максимально захистіть голову і одягніть щось на ноги. Після цього надіньте верхній одяг, нехай навіть і замерзлий, і робіть зігріваючі вправи, не дозволяйте собі заснути.
Якщо на ваших очах провалилася людина:
– негайно крикніть йому, що йдете на допомогу, при можливості приверніть увагу інших людей та зателефонуйте «101»;
– наближатися до ополонки слід повзком, широко розкинувши руки, буде краще, якщо підкласти лижі, лист фанери, дошку, будь-який плоский міцний предмет, щоб збільшити площу опори і повзти на ній;
– не підповзаючи до самого краю ополонки, витягувати постраждалого необхідно за допомогою мотузки, ременя, шарфа, якої-небудь підручної дошки або жердини. Кидати предмети потерпілому необхідно за 3-4 метри від краю ополонки;
– якщо ви не один, то, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому;
– дійте рішуче і скоро, постраждалий швидко клякне в крижаній воді, намоклий одяг тягне його донизу;
– подавши постраждалому підручний засіб, витягніть його на лід і повзком рухайтеся від небезпечної зони;
– по можливості, потерпілого швидко переодягніть в сухий одяг, організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;
– потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення (прогрітий намет або кабіна автомобіля), по можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні, і викликати швидку допомогу;
– потерпілому ні в якому разі не давайте спиртне «для зігріву». Спиртне в даному випадку провокує різке некероване зниження внутрішньої температури тіла.
Перша долікарська допомога при обмороженні
Обмороження — це термічне ураження тканин організму, що виникає через дію холоду. Основною причиною такого пошкодження є спазм капілярів шкіри, який є реакцією на охолодження — організм таким чином намагається зберегти тепло, енергію.
Обмороження посилюють тісне взуття та одяг, що ускладнюють кровообіг, стан алкогольного та наркотичного сп’яніння. Перші ознаки обмороження спостерігаються на незахищених частинах тіла. Спочатку з’являється блідість ділянок шкіри, поколювання, незначний біль, а потім наступає оніміння цих ділянок шкіри. Заходами попередження обмороження є змащення відкритих частин тіла жиром або кремом, що затримує у шкірі тепло.
Перша долікарська допомога при переломах, вивихах, забиттях і розтягах зв’язок
При наданні допомоги як при відкритому переломі (після зупинки кровотечі і накладанні стерильної пов’язки), так і при закритому переломі необхідно забезпечити нерухомість ушкодженої кінцівки. При переломах і вивихах пошкоджену кінцівку слід укріпити шиною (фанерною пластинкою) або дошкою, палицею чи іншим предметом таким чином, щоб шина захопила два найближчі суглоби і зробила їх нерухомими. Пошкоджену руку треба підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі стегна необхідно забезпечити нерухомість трьох суглобів — стегнового, колінного, гомілковостопного, а при переломі плечової кістки — плечового, ліктьового і променезап’ястного.
Удари в ділянці голови часто супроводжуються струсом мозку або крововиливом у мозок. Ці ускладнення можуть проявитись через декілька годин або днів після травмування. Тому при імовірному переломі черепа (непритомний стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) потерпілого слід покласти на спину з трохи піднятою головою, накласти на голову тугу пов’язку (за наявності рани — стерильну) та прикласти до голови холодний предмет (грілку з холодною водою, льодом або снігом) або зробити холодну примочку. При ушкоджені голови слід забезпечити повний спокій потерпілого до прибуття медичного працівника.
За підозри перелому хребта потерпілого треба покласти на дошку, не підіймаючи його, або повернути на живіт обличчям униз, пильнуючи при цьому, щоб тулуб не перегинався для уникнення ушкодження спинного мозку.
За підозри перелому ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, слід туго забинтувати грудину або стягнути її пов’язкою під час видиху.
При вивихах або забиттях з’являється болісність та зміна форми суглобу. До місця вивиху (забиття) потрібно прикласти холодний компрес, а потім накласти тугу пов’язку (за наявності рани — стерильну) та направити потерпілого до медичного закладу для виправлення вивиху.
При розтягненні зв’язок суглоба з’являється гострий біль і припухлість. У цьому випадку допомогою є туге бинтування, забезпечення спокою ушкодженої ділянки, прикладання холодного компресу. Ушкоджена ділянка має бути піднята (ушкоджена рука — підвішена, наприклад, на хустці).
Існує 4 ступеня обмороження:
I — після зігрівання на ділянках обмороження виникає набряк, шкіра має синюшний відтінок;
II — на ділянках ураження формуються білі пухирі, наповнені прозорою рідиною;
III — пухирі містять кров’яну рідину; через добу-дві на їх місці формуються місця некрозу (омертвіння), які пізніше відділяються і заміщуються рубцями;
IV — уражаються, крім шкіри, ще й сухожилля, м’язи, кістки; процес загоювання може тривати тижні й місяці.
Надання першої долікарської допомоги при обмороженні:
– розтирати збілілі ділянки шкіри до почервоніння і появи відчуття поколювання. Можна розтирати сухою фланелевою або м’якою шерстяною тканиною. Уражене місце можна змастити лікувальними засобами (наприклад, мазями «Пантенол», «Рятівник»). Неможна проколювати пухирі;
– у разі обмороження кінцівок необхідно віднести потерпілого у тепле приміщення, зняти верхній одяг та взуття. Якщо взуття не знімається — його слід розрізати. Надалі вжити заходів щодо загального зігрівання потерпілого (наприклад, накрити теплою ковдрою);
– кінцівки потерпілого слід помістити у посудину з теплою водою температурою до 36–37 °С. Поступово додаючи гарячу воду, протягом 20 хвилин доводити температуру води у посудині до 39–40 °С та в подальшому підтримувати її на такому рівні. Після того як температура тіла і пульс нормалізуються, обморожені ділянки необхідно протерти насухо. Бажано зробити масаж обморожених ділянок та дати потерпілому випити теплу рідину (наприклад, чай);
– потерпілому не рекомендовано вживати спиртні напої, оскільки вони сприяють різкому розширенню спазмованих капілярів, що може призвести до їх розриву. Якщо потерпілий відчуває біль, то можна дати йому знеболювальні таблетки. У подальшому — направити потерпілого до медичного закладу.
Правил поведінки в громадських місцях у період поширення епідемії грипу
Уникайте близького контакту з людьми, в яких є нежить, кашель, ознаки підвищеної температури тіла. Уникайте великих скупчень людей, особливо в закритих приміщеннях
Для запобігання розповсюдження інфекції слід, по можливості, захистити хворого від контактів з оточуючими. Для того, щоб зменшити виділення вірусів при чиханні, можна використовувати маску, одягаючи її на хворого.
Для того, щоб маска виконувала свою захисну функцію, необхідно, щоб вона закривала і рот, і ніс. Всупереч поширеній думці, маска, одягнута на здорову людину, не виконує роль фільтра, що затримує віруси (для цього вона недостатньо герметична), а запобігає випадковому контакту рук людини з ротом і носом, знижуючи ризик контактного шляху передачі інфекції.
Уникайте висихання слизових оболонок носа, постійно закапуйте сольові розчини. Можна приготувати розчин самостійно (1 ч.л. звичайної солі на 1 л кип’яченої води) або купити в аптеці фізіологічний розчин, або готові сольові розчини для введення в носові ходи.
Застосовувати їх слід відповідно до інструкції, бо надмірне їх використання може призвести до змивання секреторних захисних імуноглобулінів зі слизових оболонок. Для зволоження повітря в приміщенні необхідно використовувати зволожувачі повітря.
У період епідемії грипу перед виходом з дому змазуйте порожнину носа мазями з віфероном або оксоліном. Підійдуть також звичайні бальзами проти простуди або звичайний вазелін, рослина олія.
Щоб знизити ризик вдихання заражених часточок пилу слід провітрювати приміщення (але уникати протягів) і проводити вологе прибирання 3-4 рази на добу. З цією ж метою можна проводити кварцування (опромінення ультрафіолетовою лампою) повітря в приміщеннях. Важливо пам’ятати, що під час цієї процедури людина не повинна перебувати в кімнаті та в жодному разі не дивитися на кварцову лампу, оскільки це може викликати серйозне пошкодження сітківки ока, навіть сліпоту.
Окрім основного повітряно-краплинного шляху, інфекція передається контактним шляхом, тому слід уникати рукостискань, скоротити до мінімуму перебування в громадському транспорті. Необхідно уникати торкання руками очей, носа і рота, як можна частіше мити руки з милом, що знижує імовірність захворіти на 40%.
Використовуючи всі перераховані вище методи, можна значно знизити ризик захворювання на ГРВІ.
