06.01.2025 студенти коледжу – члени краєзнавчо-географічного гуртка «Компас» присвятили свою зустріч вшануванню пам’яті Героїв Крут. Супроводжували студентів керівник гуртка Галина Марчук, класний керівник групи 115-ІПЗ, практичний психолог Любов Фурса та завідувачка бібліотекою ім. О. Теліги, Олена Шевчук. Дякуємо пані Олені за традиційні історичні огляди.
У січні 1918 року війська радянської росії почали наступ на Київ, прагнучи ліквідувати Українську Народну Республіку (УНР). Українська влада мала обмежені ресурси для оборони, тож були мобілізовані добровольці, зокрема, студенти та гімназисти. 29 січня 1918 року українські сили зайняли оборону біля залізничної станції Крути. Вони змогли стримати наступ значно чисельнішого ворога протягом кількох годин. Однак через нестачу сил і боєприпасів змушені були відступити. Під час відступу частина студентів заблукала у темряві й потрапила в полон до більшовиків. Наступного дня 27 полонених (за іншими даними – 28 або 30) було розстріляно. За свідченнями очевидців, один із них перед смертю почав співати «Ще не вмерла Україна». Героїчний опір української молоді затримав наступ більшовиків на Київ на кілька днів. Це дало змогу уряду УНР укласти Брестський мирний договір, який врятував молоду державу. Бій під Крутами став символом жертовності молоді в боротьбі за незалежність України.
Після бою під Крутами 29 січня 1918 року більшість загиблих українських бійців залишилися на полі бою і лише частину з них вдалося поховати з почестями. У березні 1918 року, після повернення Києва під контроль Української Народної Республіки, Михайло Грушевський та інші громадські діячі ініціювали урочисте перепоховання частини полеглих крутянців. Тіла 27 героїв були ексгумовані та перевезені до Києва, де 19 березня 1918 року їх поховали на Аскольдовій могилі. У 1934 році, під час ліквідації кладовища на Аскольдовій могилі радянською владою, їхні останки були перепоховані на Лук’янівському кладовищі.
Саме цей меморіал вирішили відвідати члени гуртка «Компас». Лук’янівське кладовище є одним із найстаріших некрополів Києва, де поховано багато визначних діячів України, тому існує ймовірність, що деякі з героїв Крут знайшли там свій останній спочинок. Принаймні Володимир Миколайович Наумович та Володимир Якович Шульгин були учасниками бою під Крутами у складі Помічного студентського куреня Січових Стрільців та знайшли свій останній притулок саме тут.
На кладовищі встановлений пам’ятник всім Героям Крут. Було приємно побачити біля нього величезний жовто-блакитний вінок від Президента України Володимира Зеленського.
Також відвідали меморіал Героїв російсько-української війни. Молоді усміхнені обличчя, які знову захищають незалежність нашої України, як і багато років тому. Історія повторюється… А ми пам’ятаємо, шануємо, цінуємо і віримо в нашу Перемогу.
