Гурток КОМПАС в останній день жовтня ходив на побачення з Осінню. Створилася дружня компанія викладачів та класних керівників Галина МАРЧУК , група ГР-31, Олена ПАНЧУК та група ЗВ-33, Любов ФУРСА та група 115- ІПЗ, Тамара КОВАЛЬОВА. Романтики спішили на побачення з красою осіні піля пар з романтичним настроєм, посмішками та обіймами.
Місце побачення було дуже романтичне і красиве. Ми відвідали Троїцький Китаївський чоловічий монастир — монастир у Києві, місцевість Китаїв. Діяв у XVIII — на початку XX століття. Відновлений у 1993 році.Вражали тиша і спокій, незважаючи на те, що на території ще залишилися дома, де живуть миряни…Нас зустрічала красива осінь та монахи, які з любов’ю прибирали територію затишного монастиря…
Наш екскурсовод – бібліотекар Олена ШЕВЧУК розповіла історію заснування та відродження, чудову легенду про святу Досифею.
Дарина Тяпкіна була із знатного аристократичного роду. Сім років прожила з бабусею в монастирі, а коли батьки хотіли видати її заміж, Дарина переодягається хлопчиком і збігає в монастир під іменем побіжного селянина Досифея. Досифей хотів стати ченцем Києво-Печерської лаври, але в обитель його не взяли через відсутність документів. Тоді Досифей дізнається про лаврському скиті Китаївської пустині і селиться там в одній з печер, виритих ще дружиною князя Боголюбського.
Незабаром стали говорити про те, що в печерах трудиться провидець. До Досифею стали ходити за порадою навіть перші особи держави! Але спілкуватися з відлюдником було непросто. Особи подвижник не показував, розмовляв з людьми через віконечко. Коли вийшов указ про заборону відлюдництва, Досифея з благословення імператриці нарешті постриг у рясофор і перевели в Дальні Печери Лаври. Про те, що це була жінка, з’ясувалося вже після смерті, коли її сестра відвідала Китаєво і, глянувши на портрет, впізнала свою сестру. Ось така історія любові до Бога і до людей.
Свято-Троїцький Китаївський монастир давня обитель і, за даними вчених, збудована на місці поселення Куява, яке передувало Києву! І вже, звичайно, “китаєво” ніяк не пов’язано з китайцями. У перекладі з тюркського це слово означає “фортеця”, “зміцнення”. Великий і неприступний замок Андрія Боголюбського надійно захищав місто від набігів кочівників адже на горі стояла дружина князя, а печери, в яких набагато пізніше подвизалася велика свята Досифея, дозволяли дружинникам вийти до будь-якій точці навколо замку. В озерах біля гори ченці до 1917 року розводили рибу, тепер тут хіба що гуляють і моляться.
Ми пройшли таємними тропами, під ногами шелестило листя, на деревах посміхалася осінь, зачаровувала , закохувала в себе, посміхалася і сумувала. Цікаві локації для фото, можливість помолитися в тиші осені, поміркувати, повірити, попросити миру та злагоди на нашій землі, в нашій Україні…Все це зробило наше побачення красивим, добрим, щирим і романтичним… До нових зустрічей, чарівна пані Осінь, до нових зустрічей Гурток КОПМПАС.
