Нині серед студентської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими студентами одне до одного. Останнім часом серед молоді спостерігається безліч негативних явищ в міжособистісних відносинах (конфліктність, агресивність, жорстокість), які починають проявлятися і в коледжі.
Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку студента або групи до іншого студента або інших студентів.
Як показує практика, форми булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду студента); задирство; фізичні і психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей тощо.
Існують наступні типи булінгу та його форми:
- Фізичний – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;
- Психологічний– виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток;
- Усний (словесний)– обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса, національність;
- Письмова– написання записок або знаків, що є болючими чи образливими;
- Електронна (загальновідома як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.
Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:
· переслідувач (булі);
· жертва;
· спостерігач.
У сучасній психології існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булера та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.
Ось як визначають типові риси студентів, схильних ставати булерами:
· вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших студентів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
· вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і викладачів);
· вони не виявляють співчуття до своїх жертв.
Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:
· вони полохливі, вразливі, замкнуті й сором’язливі;
· вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні й мають низьку самоповагу;
· вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
· вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками.
Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо. Булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись викладачі, соціальні педагоги, психологи.
Що можна зробити, щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:
- Виховувати здорові стосунки у групі;
- Не залишайтеся байдужими;
- Сприймати людину такою яка вона є;
- Дайте зрозуміти студентам, що соціальний стан не є приводом для цькування;
- Поясніть студентам, що заздрість – негативна риса людини;
- Дайте зрозуміти студентам, що сильніший – не означає розумніший, що фізичні вади – це не вина людини;
- На особистому прикладі показуйте, що ви не підтримуєте явище булінгу;
- Поважайте думки та погляди інших;
- Виявляйте доброзичливість, милосердність, повагу до інших, підтримуйте одне одного та поважайте право кожного бути самим собою, виявляйте готовність до примирення, визнавайте свої помилки;
- Покажіть студенту перевагу, що увагу викладачів та одногрупників можна привернути до себе гарними вчинками.
ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?
- Якщо Ви постраждали від булінгу – зверніться до куратура групи.
- Куратор групи доповідає заступнику директора з виховної роботи.
- Заступник директора з виховної роботи збирає комісію з протидії булінгу, яка зможе врегулювати конфліктну ситуацію.
- Також Ви можете звернутися за консультацією до практичного психолога, соціального педагога.
- Якщо комісія не розв’язала проблему – звертайтеся із заявою до поліції.
- Якщо Вам необхідна правова допомога(юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України).
ВАЖЛИВО: Ви маєте право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).