НІ БУЛІНГУ В СТУДЕНТСЬКОМУ ЖИТТІ
Серед сучасної студентської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування в міжособистісних відносинах підлітків, юнацтва. Такі відносини отримали назву булінг, розповсюдження якого протягом останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.
Явище булінгу надзвичайно поширене в сучасних загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, психологи й педагоги багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно усувати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усувається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профілактика випадків насильства у нашому навчальному закладі є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до студента неминуче призводить до низки руйнівних наслідків.
Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) — це форма психічного насильства у вигляді тиску, дискримінації, цькування, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи.
Булінг характеризують чотири головні компоненти:
1) агресивна й негативна поведінка;
2) булінг здійснюється систематично;
3) булінг відбувається у взаємовідносинах, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;
4) булінгова поведінка є навмисною.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба в підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність; наявність у жертви психічних і фізичних порушень; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба в самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.
Булінг у середовищі учнів (студентів) може виникати й тоді, коли відбувається боротьба між слухачами за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем (студентом) свого мікросоціуму.
Рольова структура булінгу має три елементи:
- булер, або булі: переслідувач, агресор;
- жертва;
- спостерігачі.
Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка людина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.
Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.
За даними нещодавнього дослідження ЮНІСЕФ, з проблемою булінгу в Україні протягом останніх трьох місяців стикалися 67% опитаних віком від 11 до 17 років – учнів та студентів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів.
