БАБИН ЯР – ТРАГЕДІЯ, ЯКУ НЕ МОЖНА ЗАБУТИ..

08 лютого 2024 року відбулося відкрите планове об’єднане засідання гуртків “Компас”( керівник Галина МАРЧУК) та

” Меридіан”, (керівник Олег ГУРОВ).Взяли участь в засіданні заступник директора з виховної роботи Олександр ХРЕСТОВИЙ, викладачі Людмила НЕЗГОДА, Тамара КОВАЛЬОВА, Антоніна БОГІНСЬКА, Алла ГАНЧЕНКО, Валентина ГУЗ, Ярослав СЛИВКО , психологиня Любов ФУРСА та більше 40 студентів нашого коледжу.

Тема  зустрічі : ” Бабин Яр… Ти в пам’яті людський назавжди”.

Нам пощастило, що за рекомендацією Віри Максимчук були запрошені чудові екскурсоводи Сергій ТОЛСТОЙ та Голова київського міського відділення ВЖТ ім.Олени Теліги Олена ШЕВЧУК.

Нас перемістили в далекий 1941 рік… Ми крокувати смертельним маршрутом знищення  мешканців – євреїв та людей, які їх супроводжували… В кожному реченні Сергія в горлі стоїть ком… Тихі, зосереджені погляди наших студентів, у когось сльози на очах, в когось сум та втома… Адже вперше на екскурсію про війну привели молодих людей, які вже майже 2 роки як діти війни… І історію вони тепер сприймають по – іншому.

Ми відвідали єврейське кладовище, пройшли дорогою смерті, відвідали меморіал пам’яті Тора, підійшли до Яру, де відбувалася трагедія. Коли наш екскурсовод  розповідав про чудом вцілілих дітей і дорослих, в нього і більшості людей котилися сльози, був ком в горлі… Вийшла така підсвідома хвилина мовчання…

Далі переглянули інсталяцію сирецької трагедії, доторкнулися до місцевої стіни плачу… І кожен дякував за життя та просив миру і перемоги.

Особливо вразила сучасна інсталяція Бабиного Яру – металеві стовпи, підлога, простріляні кулями…Навіть не зрозуміло – це спогади про минуле або сучасне… I особлива музика, яка проймає до кісточок… І питання:  Як так можна тоді і тепер…

Особливе враження від пам’ятки архітектури, яка присвячена дітям, що загинули в цій страшний трагедії. Вдале рішення композиції – діти і ляльки на якусь мить оживають, а перед очами і наші діти, у яких війна забрала дитинство, посмішки, батьків, життя..

Історія Бабиного Яру продовжилась біля пам’ятника видатної українсько поетеси Олени ТЕЛІГИ. Символічно, що історію її життя розповіла Олена ШЕВЧУК. А наші студентки – молодіжне крило жіночого товариства імені Олени ТЕЛІГИ поклали квіти.

Закінчили екскурсію біля монументу Бабин Яр , в якому втілена страшна історія знищення київських євреїв, відома всьому світу…

Дуже страшно, коли історія повторюється і відбувається знищення громадян України. Жаль, що хтось не вивчив минулий урок… і це не в студентському житті, а в справжньому…

Розповідь Сергiя побудована на спогадах рідних  та близьких людей, фактах -спогадах, художніх і публіцистичних матеріалах.

Ми всі подорослішали за цю екскурсію. Дякували один одному і не хотіли розходитись навіть в морозний день… Щось всередині тремтіло у кожного… І дуже хотілось ПЕРЕМОГИ і МИРУ… 

Дякуємо всім організаторам та учасникам заходу! До майбутніх зустрічей!